НА́ВОЛОЧКА, и, жін. Чохол з тканини, який надівають на подушку. Простирадла на постелях, наволочки не міняються по шість неділь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Ольга Петрівна сама постелила свіжі простирадла, наділа на подушки чисті наволочки (Микола Олійник, Леся, 1960, 185).
НАВОЛОЧКА
Тлумачення слова