НАВКОЛІШКАХ, розм. НАВКОЛЮШКАХ, присл. На колінах. Параскіца стояла навколішках і молилась (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 276); Перед нею [пічкою] навколішках стояла плечиста жінка і підкидала в вогонь дрібні березові дрова (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 237); Малий Андрійко лазив навколюшках і вищипував біля стовбурів бур’янець (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 27).
НАВКОЛІШКАХ
Тлумачення слова