НА́ВКІС, присл. Те саме, що навскіс. Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (Михайло Томчаній, Готель… 1960, 22); Оглянулась [Христина], її обличчя навкіс прорізали тінь і місячне сяйво (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 157).
НАВКІС
Тлумачення слова