НАВІЖЕНО. Присл. до навіжений 4. — А ти думаєш, що я не люблю тебе так гаряче, так навіжено. як ти любиш мене? — сказав Навлусь (Нечуй-Левицький, IV, 1950, 233); Петров стояв уже без піджака, тримав когось обома руками за петельки й навіжено кричав (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 373).
НАВІЖЕНО
Тлумачення слова