НА́ВІ́СКА, и, жін. Шматок тканини для завішування вікон чи дверей, для відгороджений чого-небудь. Та й у тій кімнаті, де обідають пани, теж нелад: сюди знесені деякі стільці, старі навіски та різні дріб’язки (Леся Українка, III, 1952, 496); Тріпочуть із простинь навіски… (Павло Тичина, II, 1957, 212).
НАВІСКА
Тлумачення слова