НАВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навісити. У печі палас, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок, вишиваним рушником навішений (Марко Вовчок, I, 1955, 124); Шалапут [кінь] стояв біля воза й мотав головою з навішеною торбою (Олесь Донченко, Пісня.., 1947, 27).
НАВІШЕНИЙ
Тлумачення слова