НАВІШАНИЙ

НАВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навішати. Кругом навішані портрети;
//  навішано, безос. присудк. сл. Наче навішано гирі, Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі Тільки осталась жива! (Павло Грабовський, I, 1959, 53).