НАВІК-ВІКИ, присл. Те саме, що навіки 1. Уживайтесь, бенкетуйте — Я вже не почую, Один собі навік-віки В снігу заночую (Тарас Шевченко, I, 1951, 244); З шахтарями у копальні Я здружився навік-віки (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 108).
НАВІК-ВІКИ
Тлумачення слова