НАВЕ́РНЕННЯ, я, сер. Дія за значенням навернути, навертати. Лозки багаті, і навернення їх єдиного сина рано чи пізно принесе свою користь (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 153); Одним із засобів підкорення слов’ян було насильне навернення їх у християнство (Історія середніх віків, 1955, 110).