НАВЕРГАТИ, вергаю, вергаєш, док., перех., розм. Те саме, що накидати. Хоч побити ми можем тебе, каміняччя навергавши силу, але ж тим тільки вищу тобі і міцнішу насиплем могилу (Леся Українка, I, 1951, 390); * Образно. То ж і хата його осміхається вікнами до сонця. І хлів, і повітка — його. Диви, навергав Василь однією рукою! (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 8).
НАВЕРГАТИ
Тлумачення слова