НАВЕРЕЩАТИ, щу, щиш, док., перех., розм. Наговорити, накричати чого-небудь верескливим голосом. Приїхав чоловік: налаяв, накричав, Наверещав (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 167);
// перех. Співаючи або розмовляючи верескливим голосом, негативно вплинути на що-небудь. — Коли б уже, Ганю, ти швидше йшла собі заміж! — сказав батько, сміючись. — Так накричали, наверещали мені вуха своїми піснями, аж в голові гуде (Нечуй-Левицький, I, 1956, 138).
НАВЕРЕЩАТИ
Тлумачення слова