НАВЕРБОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВЕРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Набирати, наймати людей у певній кількості на роботу або для участі в чому-небудь. Пан Пулявський навербував полк шляхти (Олекса Стороженко, I, 1957, 163); Потрібні йому були різні люди: і лікарі, і цирульники, і теслярі, і ливарники.. Сам цар московський Іван просив його навербувати таких людей (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 172).
НАВЕРБОВУВАТИ
Тлумачення слова