НАВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навербувати. До Донбасу їхала група молоді, навербованої для відбудови всесоюзної кочегарки (Юрій Яновський, Мир, 1956, 97).
НАВЕРБОВАНИЙ
Тлумачення слова
НАВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навербувати. До Донбасу їхала група молоді, навербованої для відбудови всесоюзної кочегарки (Юрій Яновський, Мир, 1956, 97).