НАВАНТАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВАНТАЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Наповнювати що-небудь вантажем; завантажувати. В Ільнику на причалі робітники сплаву навантажували платформи лісом (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 56); Навантажили [Чіпка з товаришами] обидва вози [снопами], придавили рублем, ушнурували як слід, по-хазяйськи (Панас Мирний, II, 1954, 175); За кілька хвилин вантажники навантажили машину (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 128);
// Поміщати, класти вантаж на кого-, що-небудь, у що-небудь. Іван Антонович пильно вдивлявся у вагу, а колгоспники швидко навантажували вже зважений хліб на машини (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 73); Хлопці дружним зусиллям навантажили водохід на човен (Олесь Донченко, VI, 1957, 68).
2. перен., розм. Доручати кому-небудь якусь роботу, покладати якісь обов’язки і т. ін. — Забув вам сказати, що мене, як молодого, навантажили всією тяжкою роботою (Юрій Яновський, II, 1958, 103).