НАВАНТА́ЖУВАЧ, а, чол.
1. Людина, яка займається вантаженням; вантажник. Вчорашній вантажник нині став висококваліфікованим механізатором, що володіє професіями крановщика, водія, навантажувача (Комуніст України, 7, 1966, 60).
2. спец. Пристрій для вантаження чого-небудь. Молоді гірники побачили, що за допомогою навантажувача можна полегшити працю і більше видати руди (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 77); Промисловість успішно освоює виробництво десятків типів сільськогосподарських навантажувачів і розвантажувачів (Наука і життя, 6, 1959, 51).