НАВА́ЛЬНИК, а, чол. Шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін. Працював [Гарасько] за навальника біля самої пічки.. Ліворуч, між подом і стелею, тяглася покришена гранчаста стінка вугілля (Петро Панч, I, 1956, 390); Чорне золото із лави Полилося як вода. І навальники сказали: — Добрі нині наші справи (Сергій Воскрекасенко, Цілком.., 1947, 75).
НАВАЛЬНИК
Тлумачення слова