НАУКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до наука 1, 2. В приміщенні монастирської трапезної було відкрито генетичну лабораторію Мічуріна, а рядом у саду — велику виставку його наукових досягнень (Олександр Довженко, I, 1958, 464); Науковий центр;
// Стос. до науки, власт. їй. Розмова йшла більш вчена, наукова (Нечуй-Левицький, II, 1956, 407); Оперуючи науковою термінологією, він [рецензент] твердив, що лісосмуги нераціонально займають частину посівних площ (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 11); Наукова робота;
// Який займається розробкою питань науки. Євгенія Григорівна працювала науковим співробітником в інституті генетики (Олесь Донченко, V, 1957, 237); Науковий заклад; Наукова експедиція.
▲ Науковий комунізм див. комунізм.
2. Який базується на принципах науки. ..для всякої політичної діяльності потрібна найсерйозніша наукова підготовка.. (Ленін, 8, 1970, 330).