НАТУ́ЖИТИСЯ див. натужуватися.
НАТУЖИ́ТИСЯ, тужуся, тужишся, док., розм. Багато, довго, вдосталь потужити. На кладовищі що вже наплакались, що вже натужилися (Андрій Головко, II, 1957, 361); [Христя:] Годі тобі, моя дитино, так тяжко сумовати [сумувати], — хіба ще за рік не натужилася? (Марко Кропивницький, IV, 1959, 32).