НАТУЖНИЙ

НАТУ́ЖНИЙ, а, е. Який вимагає напруження сил. Натужна робота;
//  Який виявляється, твориться з напруженням фізичних сил. Голос у Вані хрипкий, тихий, натужний (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 212); Хриплий, натужний кашель корчив тіло хлопчика (Семен Журахович, Даша, 1961, 23);  * Образно. Почувся натужний скрегіт заліза, тріск вагонів (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 98).