НАТУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натужити;
// у знач. прикм. Голос старого Ремби, хриплий і натужений, різав його слух, а слова шпигали його в серце (Іван Франко, III, 1950, 441); Зігнуті в’язи починають трохи боліти, натужений зір та скупчена увага женуть всякі думки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 207).
НАТУЖЕНИЙ
Тлумачення слова