НАТУ́РЩИК, а, чол. Людина, яка позує перед художником, скульптором. Другий полковник виглядав так, ніби скульптор, що його ліпив, дивився на свого натурщика крізь лупу (Юрій Яновський, I, 1958, 201); Натурщиками були селяни, пастухи з угорського степу (Мистецтво, 1, 1959, 44).
НАТУРЩИК
Тлумачення слова