НА́ТРУСКА, и, жін., іст. Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця.
НАТРУ́СКА, и, жін., розм.
1. Дія за значенням натрусити.
2. перен. Суворе покарання; нагінка, прочуханка. Щоб часом не було натруски від старших (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 160).