НАТРЕНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до натренувати. — В мене пам’ять натренована на дітях. Адже я мати двохсот дітей (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 305); — Якщо наші м’язи натреновані так само, як і нерви, то все це ви проробите [перестрибнете паркан] легко і з задоволенням (Іван Микитенко, I, 1957, 346).
2. у знач. прикм. Який пройшов відповідне тренування і має певні навики. На березі Мате [Залка] усілякі спортивні фігури чинив і мене вчив. Ох, і натренований! І так, і сяк, і пригинається, і нагинається (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 120);
// Який повторенням однакових дій дістав певні навики. З-посеред неї [стрільби] натреноване Хомине вухо вирізняло знайоме чахкання батальйонних мінометів — там, і там, і там… (Олесь Гончар, III, 1959, 358); Тільки натреноване око дослідника могло відрізнити павутиння вікових тріщин від ліній, надряпаних людською рукою (Знання та праця, 9, 1965, 16).