НАТО́ПТУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що натоптаний 2. Ось уже легко крокус Сава з натоптуватим Паливодою по ріллі (Олесь Гончар, Новели, 1954, 169); Просто огидно, огидно бути такою низенькою, натоптуватою (Олесь Донченко, V, 1957, 260).
НАТОПТУВАТИЙ
Тлумачення слова