НАТОПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТОПТАТИ, топчу, топчеш, док., перех.
1. Багато ходячи, залишати сліди бруду на чому-небудь.
2. розм. Щільно втискуючи, вкладаючи всередину, наповнювати чим-небудь. Дядько.. почав поважно длубатись у кисетині, добуваючи звідти тютюн та натоптуючи його в люльку (Борис Грінченко, I, 1963, 407); Дід натоптував у ящик сіна, щоб краще було лежати пораненому (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 324); Мужики натоптали тютюном люльки і запалили (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 242).