НА́ТХНЕ́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натхнути. Натхнені історичними рішеннями Комуністичної партії, наші вчені з честю виконають свій обов’язок перед народом (Наука і життя, 2, 1959, 45); Натхнений чарівною поезією Т. Г. Шевченка, прекрасні романси й хори створив основоположник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко (Мистецтво, 1, 1961, 22);
// у знач. прикм. Ми — партії воля натхнена, нам світу старого не жаль (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 164).
НАТХНЕНИЙ
Тлумачення слова