НАТХНЕ́ННИК, а, чол. Той, хто надихає, запалює до чого-небудь. Ленін був організатором, ідейним натхненником і безпосереднім керівником «Искры» (Ленін, Коротка біографія, 1955, 47); Хвала народові, що мужніми грудьми Від орд нападницьких Країну Рад відстояв, За все, за все йому скажім спасибі ми, Героєві труда, натхненнику героїв! (Максим Рильський, I, 1956, 165).
НАТХНЕННИК
Тлумачення слова