НАТХНЕ́ННЯ, я, сер. Стан людини, що характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів. Романик знову ковтнув води, ніби цілющого трунку, від якого на нього повинно зійти натхнення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 465); На співбесідника дивилися глибокі, карі, допитливі очі, сповнені внутрішнього вогню й натхнення (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 236).
НАТХНЕННЯ
Тлумачення слова