НАТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Потішити багато, досхочу. — Осе чоловік, так чоловік! — хвалилась вона. — З ним і побалакаєш як слід, і натішить він тебе своєю розмовою (Панас Мирний, IV, 1955, 361); Напоїло [літо] школярів сонцем, натішило водою в піонерських та трудових таборах (Знання та праця, 9, 1965, 1).
НАТІШИТИ
Тлумачення слова