НА́СИПОМ, присл. У насипаному вигляді, без тари. І показав [бурсак] чорний та темний тютюн, та ще й потертий, бо насипом його в кишені носив (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 160); Слідом за козаками рипіла гарба, на якій стояла куфа горілки, лежали насипом бублики (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 97).
НАСИПОМ
Тлумачення слова