НАСТИРЛИВО. Присл. до настирливий. — Петрик, Петрик! — тихо, але настирливо казав Клим, — ось підожди, я щось тебе запитаю (Степан Васильченко, I, 1959, 98); Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 154); Мрії ворушились серед мертвої тиші завзятущо, настирливо, навратливо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 256); Біля самісіньких дверей канцелярії три жінки настирливо домагалися, щоб їх пустили до голови артілі (Григорій Епік, Тв., 1958, 273).
НАСТИРЛИВО
Тлумачення слова