НАСТУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. тільки недок., неперех. Час від часу злегка стукати; постукувати. Всьому тому надавав лад і такт чорний дятел, що раз у раз настукував у червивому галуззі: стук, стук, стук, стук! (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 22).
2. перех. Постукуючи, виявляти що-небудь. Настукати тріщину в горшку.
3. перех. Друкувати на друкарській машинці. Настукати кілька сторінок.
4. перех., перев. із сл. голова, вуха. Багато стукаючи, неприємно впливати на кого-, що-небудь, стомлювати когось, щось. Настукати голову; Настукати вуха.