НАСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРУГА́ТИ, настружу, настружеш і настругаю, настругаєш, док., перех.
1. Стружучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. Грицько наструже кописточок (Панас Мирний, IV, 1955, 71);
// Стружучи, подрібнювати що-небудь. Побігла Горпина до міста, взяла чвертку, напалила кочерги, настругала, настояла на горілці, сама першою квіткою та любистком умилася, почастувала чоловіка з власних рук (Любов Яновська, I, 1959, 338).
2. перен., фам. Без особливих зусиль збирати, набувати, заробляти. Зажила [Соломія] великої слави — в торгу тямуща. Настругала сотню трудоднів, а баришів не злічити (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 277).