НАСТРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТРОМИ́ТИСЯ, ромлюся, ромишся; мн. настромляться; док.
1. Необережно наштовхуючись на що-небудь гостре, наколотися, поранитися. «Вуйко» [ведмідь] роздер ще дві корови, але то було востаннє: добирався вночі до стаї та й настромився на кіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 327).
2. тільки недок. Пас. до настромлювати. Кошики [соняшника] після зрізування по-різному настромлюються на стебло для висушування (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 64).