НАСТРЕНЧУВАТИ

НАСТРЕНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРЕНЧИТИ, чу, чиш, док., перех., проти кого, розм. Те саме, що настроювати 4. Він [писар] настренчує громаду проти духовенства (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 165); — А тепер сидить нашчех з новим завом, — сумно закінчила [Саня], — і всякі гидоти про нас, мабуть, розповідає — проти нас його настренчує (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 42); — Проклята Параска настренчила всіх дітей проти мене (Нечуй-Левицький, II, 1956, 21); Той [Роман] і святого Миколая проти господарів настренчить (Михайло Стельмах, I, 1962, 109).