НАСТОРО́ГА, и, жін. Те саме, що настороженість. Андрій повернувся додому майже перед світанком. Мати зустріла його з тривожною насторогою (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 257); До Славика ставиться [батько].. з якоюсь насторогою (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 48).
НАСТОРОГА
Тлумачення слова