НАСТО́ЯТИСЯ див. настоюватися.
НАСТОЯ́ТИСЯ, оюся, оїшся, док., розм. Довго, досхочу постояти. [Одарка:] Тепер у полі чорно: настоїться голодна там, .. бідна скотина! (Карпенко-Карий, II, 1960, 202); На їхнє місце до танцювального кола входили ті, що вже настоялися в сінях, наворкотілися в темряві (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).