НАСТО́ЯНКА, и, жін. Те саме, що настойка. Він зараз пришле їй настоянки на зіллі, півчарки якої прожене з лиця її блідоту (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317); Карпиха.. поставила перед чоловіком чималу пляшку настоянки з пахучими корінцями (Юрій Яновський, Мир, 1956, 235); Тайфіде силоміць заливала їй у горло настоянку з лавровишні, змішану з огидним одваром ріжків (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 377).
НАСТОЯНКА
Тлумачення слова