НАСТОЧОРТІТИ, ію, ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. [Македон:] Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики! (Олександр Корнійчук, Над Дніпром, 1960, 50);
// безос. Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 251); — Годі бігати! Нам насточортіло за вами гнатись (Олександр Довженко, I, 1958, 153).
НАСТОЧОРТІТИ
Тлумачення слова