НАСТЯГАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Зібрати, знести яку-небудь кількість чогось в одно місце. Він настягав у кузню й скидав у куток цілу гору заліза (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 20); До пізньої ночі кипіла на греблі робота. Боронами та ралами, що настягали з дворів, завалювали греблю з краю в край (Андрій Головко, II, 1957, 347);
// Зібравши, залучити яку-небудь кількість людей до чогось. — Оце одну [рибальську громаду] якось настягав я (Панас Мирний, I, 1954, 351); Кисіль прикинув в умі, звідки він може настягати таку кількість збройних людей, і схопився за голову (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 266).
2. Заощаджуючи, з труднощами нагромадити (гроші). Настягала [Мотря] рублів на кілька грошей та к різдву справила Чіпці парубоцьку одежу (Панас Мирний, I, 1949, 164).