НАСТАВНИЦТВО

НАСТА́ВНИЦТВО, а, сер. Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.). Слід всіляко підтримувати й розвивати благородний рух наставництва, шефства ветеранів праці над молодими виробничниками (Радянська Україна, 9.XII 1973, 1); Ударництво, стахановський рух, наставництво, рух за комуністичне ставлення до праці є кращим засобом виховання усіх трудівників (Хлібороб України, 12, 1975, 6).