НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Який містить у собі вказівки або поради діяти певним чином. Йому важливо було дотягти якось до кінця уроку, щоб Сашко, бува, ще не задав якогось закарлючистого запитання й не обернув його наставницьку проповідь на легковажну дискусію (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 115);
// Власт. начальникові; повчальний. — Ви розумієте мене? — звернувся [Ауер] до неї наставницьким тоном (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 71).
НАСТАВНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова