НАСТАВЛЕНИЙ

НАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наставити 1. Меблі зсунуто набік, і всю середину кімнати займає купа в безладді наставлених і навалених ящиків (Іван Кочерга, II, 1956, 9); Він притримував рукою наставлений комір пальта (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 162); Добре навчився [Косован] і в пояс кланятися і наставлену руку цілувати (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 9); — Яке йому діло до мене? Що він, наставлений дивитися за мною, як я живу? (Панас Мирний, IV, 1955, 61);
//  наставлено, безос. присудк. сл. Проти вікна, в гострім кутку, ..лагідно й ясно: багато наставлено там богів і в рамах, і в шатах коштовних (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 14).