НАСТАНО́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до настановити 1. Біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона настановлена, щоб глядіти, аби хто чого не зіпсував чи не вкрав (Леся Українка, III, 1952, 491); — А озброїв їх [грабіжників] і підбурив Юрко Семенович, управитель Печерський, настановлений архімандритом Плетенецьким (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).
НАСТАНОВЛЕНИЙ
Тлумачення слова