НАСТАНО́ВА, и, жін. Вказівка або порада діяти певним чином. Вона уважно вислуховувала перед відрядженням Олексійові настанови, обіцяла виконати їх пунктуально і послідовно (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 175);
// Директива керівних органів. Настанова партії на будівництво соціалізму в нашій країні була прийнята на XIV партійній конференції як закон партії (Радянська Україна, 19.I 1954, 4).
НАСТАНОВА
Тлумачення слова