НАСТ, у, чол. Обледеніла кірка на поверхні снігу. Сніг тільки-но почав танути, але надвечір брався знов скляним настом і сліпуче блищав під місяцем і під зорями (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 356); * У порівняннях. Сухий, спресований, як сніговий наст, пісок твердим шаром лежав під ногами (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 162).
НАСТ
Тлумачення слова