НАСПІ́ВНІСТЬ, ності, жін. Властивість за значенням наспівний. У наспівності її мови, у інтонаційних нюансах розкриваються думки, почуття, втрачені мрії (Мистецтво, 6, 1958, 35); В музичній мові композитора [К. Г. Стеценка] переважає пісенність, наспівність (Народна творчість та етнографія, 4, 1961, 57).
НАСПІВНІСТЬ
Тлумачення слова