НАСПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наспівати 2. Днів майбутніх рясноколосся, Наспіване нам ще вустами матусь, Щоб людям легше туди ішлося, — Серцем своїм простелюсь! (Валентин Бичко, Простота, 1963, 28);
// наспівано, безос. присудк. сл. — Ой не хочу чаю, мамо рідна, Не розрадить серця патефон; Не наспівано пластинку, видно, Про дівочий, про щасливий сон (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 102).
НАСПІВАНИЙ
Тлумачення слова