НА́СПІХ, присл. Поспіхом, похапцем, нашвидку. Він наспіх допив каву, навіть не чекаючи, поки доп’є гість (Андрій Головко, II, 1957, 476); Наспіх збитий з соснових дощок стіл був завалений оперативними картами, польовими сумками (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 119).
НАСПІХ
Тлумачення слова