НАСПІ́Д, присл. У напрямі до низу, до чого-небудь, що міститься в нижній частині. Я відчував, що позбавляюсь сил. Вага одежі й Жабі тягли мене наспід, під лід (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 183);
// На нижню частину, на дно. Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 103); Макогон обвів червоним олівцем якусь цифру в своїх паперах, заклопотано перетасував їх: одні поклав наспід, інші зверху (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 113);
// Під що-небудь. — Я швиденько спідню [сорочку] — наверх, а чорну — наспід і з чистим сумлінням пішов до церкви (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 35).
НАСПІД
Тлумачення слова